Це важливий вклад для майбутніх місій за межами Землі.
NASA досягло технологічного рубежу, який одного разу може відіграти важливу роль у польотах на Місяць та за його межі.
Американське космічне агентство повідомило, що Система екологічного контролю та життєзабезпечення Міжнародної космічної станції (ECLSS) переробляє 98 відсотків усієї води, яку астронавти приносять на борт станції.
В одній частині ECLSS використовуються “удосконалені осушувачі” для уловлювання вологи, яку вдихає та пітніє екіпаж станції, виконуючи свої повсякденні завдання.
Інша підсистема, образно названа “Вузол процесора сечі”, витягує те, що астронавти мочать, за допомогою вакуумної дистиляції. За даними NASA, в процесі дистиляції виходить вода і розсіл сечі, який все ще містить H2O, що регенерується. Агентство нещодавно почало випробування нового пристрою, яке може вилучати воду, що залишилася в розсолі, і саме завдяки цій системі NASA спостерігало 98-відсоткову швидкість вилучення води на МКС, де раніше станція переробляла від 93 до 94 відсотків води.
“Це дуже важливий крок вперед в еволюції систем життєзабезпечення”, – сказав Крістофер Браун з NASA, який є частиною команди, яка управляє системами життєзабезпечення Міжнародної космічної станції. “Допустимо, ви набираєте на станції 100 фунтів води. Ви втрачаєте два фунти з них, а решту 98 відсотків просто продовжують циркулювати. Збереження цього стану – досить круте досягнення”.
“Обробка в основному аналогічна деяким наземним системам розподілу води, щойно виконаним в умовах мікрогравітації”, – сказала Джилл Вільямсон, менеджерка з водних підсистем ECLSS NASA. “Екіпаж не п’є сечу; вони п’ють воду, яка була очищена та відфільтрована таким чином, що вона чистіша, ніж та, яку ми п’ємо тут, на Землі”.
За словами Вільямсон, такі системи, як ECLSS, матимуть вирішальне значення, оскільки NASA проводить більше місій за межами орбіти Землі.
“Чим менше води та кисню ми маємо відправити, тим більше науки можна додати до ракети-носія”, — сказала Вільямсон. “Надійні, міцні регенеративні системи означають, що екіпажу не потрібно турбуватися про це, і він може зосередитися на справжній меті своєї місії”.