І що просить змінити бізнес у податкових ідеях депутатів
Верховна Рада перенесла на липень розгляд законопроєкту №8401. Його норми передбачають відміну пільгової ставки єдиного податку на рівні 2%, яка діє з весни 2022 року, повернення податкових перевірок і штрафи для бізнесу.
Цей законопроєкт парламент мав ухвалити не пізніше червня, щоб він набув чинності з 1 липня. Але Рада затвердила його в першому читанні лише 29 травня, і проєкт пішов на доопрацювання. Як повідомив Мind голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, друге читання переноситься на початок липня. А норми, які закладені в законопроєкті, набудуть чинності на місяць пізніше. Тобто з 1 серпня.
Але податкові зміни в будь-якому разі неминучі. Законопроєкт №8401 – це один із «структурних маяків», який Україна зобов’язалася виконати в межах чинного меморандуму з Міжнародним валютним фондом.
До того ж Данило Гетманцев ще у квітні в інтерв’ю заявив, що єдиний податок за ставкою 2% віджив своє і цю пільгу потрібно скасовувати. Ну і заразом заспокоїв, що перевірки торкнуться лише тих платників, які мають проблеми з податковою та не шанують законодавство.
Чому парламент у будь-якому разі «дотисне» податкові ініціативи? Законопроєкт №8401 з’явився в парламенті наприкінці січня. Хоча про те, що треба повертати «довоєнні умови оподаткування», депутати заговорили ще восени 2022 року. Аргументом на користь такої позиції були два аргументи: бізнес уже адаптувався до умов військової економіки і потрібно наповнювати державний бюджет, у якому катастрофічно не вистачає грошей.
Крім того, на початку квітня з’явився меморандум між Україною та МВФ, підписаний у межах нової програми фінансування на суму $15,6 млрд.
Згідно з меморандумом, Україна зобов’язалася уникати будь-яких дій, спрямованих на скорочення та підрив податкових надходжень. По суті це означає відмову від знижених ставок і пільг. Крім того, у меморандумі є цілком конкретний пункт про те, що парламент має затвердити законодавчі норми, які з 1 липня 2023 року: усунуть спрощений режим оподаткування за ставкою 2%; повернуть податкові перевірки; відновлять штрафи за невикористання касових апаратів у торгових точках.
До яких податкових новацій потрібно готуватися бізнесу? Законопроєкт №8401 можна умовно розділити на три блоки (далі наводяться норми та формулювання з тексту документа, який був підготовлений до першого читання та розміщений на сайті Верховної Ради).
Перший блок – скасування пільгового режиму платників єдиного податку
Платники податків, які тимчасово перейшли на сплату єдиного податку за ставкою 2% з обороту, з моменту набуття чинності нормами законопроєкту №8401, автоматично повертаються на ту систему оподаткування, яку вони використовували раніше.
Наприклад, якщо підприємець працював на 3-й групі спрощеної системи та сплачував єдиний податок за ставкою 5%, то після скасування 2% податку він буде знову на 3-й групі. А якщо компанія (юридична особа) використовувала загальну систему оподаткування зі сплатою податку на прибуток за ставкою 18%, коли пільгова ставка перестане діяти, компанія знову платитиме податок на повну.
Другий блок – поновлення податкових перевірок
Законопроєкт №8401 дає Державній податковій службі (ДПС) можливість проводити податкові перевірки бізнесу, причому документальні та фактичні. Тобто з виїздом до платника податків «на місце». Причому законопроєкт дозволяє не лише нові перевірки, а й розблокує ті, що були зупинені після 24 лютого 2022 року.
Нагадаємо, що частково податкові перевірки були дозволені ще влітку 2022 року. Тоді податківці отримали право проводити контрольно-ревізійні заходи, але в обмеженому переліку випадків. Наприклад, якщо платник податків ухвалив рішення про ліквідацію або визнаний банкрутом, претендує на відшкодування ПДВ або якщо податкова має підстави підозрювати його в порушеннях законодавства.
Тепер же ДПС зможе робити візити платникам податків як у плановому порядку, так і позапланово. І насправді, без обмежень. Наприклад, підприємець запізнився з поданням звітності за попередній квартал. Ось і є нагода його перевірити. Або ж на юридичну особу надійшла скарга, що вона платить зарплату співробітникам у «конвертах». Це також підстава для перевірки.
Втім, податківці можуть прийти з перевіркою тільки в тому випадку, якщо в них буде безперешкодний і безпечний доступ до місця ведення бізнесу, до товарно-матеріальних цінностей і документів. Якщо підприємство пошкоджено чи зруйновано внаслідок обстрілу, логічно припустити, що перевірка має бути відкладена. Щоправда, ухвалювати рішення про те, наскільки безпечним буде перебування інспектора на території платника податків, має керівництво податкового органу. Але, наскільки такі рішення будуть об’єктивними – невідомо.
До речі, згідно з офіційним планом-графіком податкових перевірок, у другій половині 2023 року ДПС має намір перевірити майже 2500 компаній і близько 1500 фізосіб-підприємців.
Третій блок – повернення штрафних санкцій
У цьому випадку варто зазначити, що законопроєкт конкретизує порядок стягнення штрафів за порушення, які виявлені під час документальних перевірок, а також застосування штрафних санкцій за недотримання норм законодавства щодо використання касових апаратів (реєстраторів розрахункових операцій).
Якщо платник податків погасить борг, виявлений під час документальної перевірки, протягом 30 днів після отримання повідомлення-рішення (це стосується боргів як за податками, так і за єдиним соціальним внеском), ДПС штраф стягувати з нього не буде. При цьому сума податкового зобов’язання в такому разі вважається визнаною, і оскаржити її буде неможливо. Навіть у судовому порядку. З цього формулювання можна зробити висновок, що, коли підприємець/компанія не погасить податковий борг або вирішить оскаржити його в суді та програє, штраф все-таки доведеться заплатити.
А ось штрафи, пов’язані з РРО, повернуться повністю відразу після того, як норми законопроєкту №8401 набудуть чинності. Наприклад, за продаж товарів / надання послуг без використання касового апарату штраф становитиме 100% суми недоїмки, за повторне подібне порушення протягом року – 150% недоїмки. За несанкціоноване внесення змін до конструкції РРО штраф буде 5100 грн.
Які є побажання та зауваження до законопроєкту? Депутати не конкретизують причин, чому проєкт №8401 не буде винесений на друге читання вчасно. Член податкового комітету, депутат від партії «Голос» Ярослав Железняк лише коротко прокоментував, що «розгляд затягується і відповідно терміни впровадження зрушуються».
Деякі пропозиції оприлюднили представники «Економічної експертної платформи». Вони стосуються пом’якшення та відстрочення деяких норм. А саме:
- продовжити чинний мораторій на перевірки та застосування штрафних санкцій до кінця військового стану для суб’єктів господарювання, що знаходяться на територіях, де ведуться (велися) бойові дії; які визнані тимчасово окупованими; які визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких є фортифікаційні споруди;
- зосередити застосування РРО виключно для тих фізосіб-підприємців 2-ї та 3-ї групи єдиного податку, які мають високий ризик перевищення лімітів річної виручки;
- закріпити звільнення бізнесу від штрафів за незастосування РРО до кінця дії воєнного стану;
- передбачити, щоб документальні податкові були виключно ризикоорієнтованими, зосередженими на найбільших порушниках законодавства.
Якщо згадати слова Гетманцева про те, що законопроєкт піде на друге читання на початку липня, депутати ще мають час для того, щоб знайти компроміс із бізнесом і доопрацювати документ з урахуванням його побажань.